Серпневі свята

 

Серпень... Літо закінчується. Останній літній місяць, наче на прощання, дарує сонце та тепло. Але вночі вже відчувається, що осінь близько.  Земля ще прикрашена квітами, трави налиті цілющою силою, плоди – енергією сонця, а душі людей сповнені надією на добро та мир в Україні.

Серпень  багатий на церковні свята, які своїм корінням сягають сивої давнини і  мають унікальні звичаї і традиції. Серед них  день пророка Іллі, вшанування великомученика Пантелеймона, Преображення Господнє та Успіння Пресвятої Богородиці, три Спаси: Медовий, Яблучний і Горіховий, Успенський піст, який вважається одним із найважливіших.

14 серпня – Медовий Спас, відомий у народі як свято Маковія.
У цей день заведено освячувати в церкві  мед, а також “маковійчики” — букети з польових квітів, з обов’язковим додаванням макових голівок. Їх зберігають у будинку до весни як обереги. В цей день печуть коржі з маком, поливають  їх медом, бажаючи одне одному солодкого життя. У  цей день починається Успенський піст (14 – 27 серпня).  Не дозволяється їсти м’ясні, молочні продукти та яйця. Основною їжею мають стати горіхи, гриби, картопля, ягоди, фрукти та овочі.

19 серпня – свято Преображення Господнього, або Яблучний Спас - одне з 12 найбільших християнських свят. Його відзначають на честь Преображення Ісуса Христа, який на горі Фавор показався у святій подобі своїм трьом учням – Петрові, Якову та Іванові. Його обличчя засяяло, мов сонце, а одяг побілів, наче сніг. Цього дня освячують садовину – яблука, груші, сливи, виноград, а також мед і обжинкові вінки з пшениці та жита. Святковою стравою  є печені яблука. Готують  пироги з яблучною начинкою. Яблучний Спас означає закінчення літа і настання осені. Дні стають коротшими, ночі – холоднішими. Кажуть: "Прийшов Спас, тримай рукавиці про запас".

28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці. Його встановили на честь вшанування останніх днів земного життя Діви Марії. Це також одне з        дванадцятих свят. День смерті Пресвятої Богородиці церква називає Успінням, бо її тіло не зазнало тління, а одразу з душею було взяте до неба її сином Ісусом Христом. В цей день ідуть до церкви і просять захисту в Пресвятої Богородиці.
У народі це свято називають Перша Пречиста. Свято Богородиці з нетерпінням чекали парубки та дівчата, оскільки після Успенського посту можна було свататися, справляти заручини і весілля. Люди жартували: "Прийшла Пречиста, сватів      несе нечиста". У народі вважали, якщо на Першу Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова і холодна, як не буде дощу – то тепла і суха. 

29 серпня Горіховий або Хлібний Спас – останнє велике свято літа. Цей день присвячений вшануванню Бога, збору врожаю та підготовці до зими. Таку назву свято отримало, бо до цього часу саме достигає ліщина, а значить – можна її збирати й заготовляти. У цей день у церквах святять горіхи, яблука, мед, хліб.

День святого пророка Іллі

 

2 серпня православна церква святкує пам’ять святого пророка Іллі, одного з найшановніших святих Старого Завіту. З літопису Нестора відомо, що одна з перших церков у Києві за часів князя Ігоря була збудована на честь цього пророка. Пророка Іллю ще називають громовержець. За народними повір’ями, сонце – це колесо від колісниці Іллі-пророка, Чумацький шлях – дорога, якою їздить пророк, запряжений вогненними кіньми, від чого і відбувається грім.

В Іллів день прощаються з літом: вважається, що «Ілля одягає перший зі своїх семи кожухів» і з’являються перші ознаки осені. Після 2 серпня перестають купатися, бо кажуть «Ілля воду остудив», або «До Іллі мужик купається, а з Іллі — з водою прощається». Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду і, відповідно, вода холоднішає.

У народі Ілля вважається небесним покровителем і захисником землеробів, за народними віруваннями він відає силами природи – дощами та грозами, від яких залежить урожай хлібів і городніх культур.

Якщо в день пам’яті цього святого йде дощ, він вважається благодатним, і, якщо потрапити під нього, то можна зцілитися від хвороби.

У День святого Іллі необхідно відмовитись від усієї роботи, адже у це свято вона заборонена. Люди вірили, якщо хтось ослухається цієї заборони, то святий нашле на нього блискавку

.Особлива засторога у День пророка Іллі стосується водойм. Вважають, що у свято краще не лізти у воду, щоб не втонути.

На День Іллі заборонено галасувати й влаштовувати гуляння. Вважали, що шум може притягнути блискавку і біду.

Не сваріться і не конфліктуйте у цей день із людьми.

Не тримайте у собі зла в цей день. Краще відпустити весь негатив і налаштуватись       на    радісні    емоції.

Мозаїка народних свят. Трійця

Трійця вважається одним з найважливіших після Великодня християнських свят, яке прославляє Святу Трійцю:  Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Відзначається вона у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Тому Трійцю  називають П’ятидесятницею. Трійцю у народі ще називають Зеленими святами, що символізує розквіт природи й нового життя. Напередодні Трійці церкви та домівки людей прикрашаються  зеленим гіллям, квітами, травою. Ця традиція пов'язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, захищає від різного зла. Букетик зелені, освячений у храмі зберігають цілий рік і використовують для лікувальних цілей.

Свято Трійці оповите містикою. У народі здавна вірили, що в цей день активно себе ведуть лісовики, русалки та інша нечисть, тому цього дня не варто купатися у водоймах – бо можуть залоскотати русалки та потягти на дно. Щоб їх задобрити у воду кидали різні крупи.

Дощ на Трійцю вважається дуже доброю прикметою: він обіцяє і багатий урожай, і тепле літо, і багато грибів у лісі.

На Зелені свята популярне сватання. Вважається,  якщо пара пройшла цей обряд на Трійцю, то життя молодих буде щасливим і благополучним. А вінчатися і влаштовувати весілля, на відміну від сватання та заручин на Трійцю не прийнято.

Не можна на Зелені свята шити, прати, різати, стригтися, а ще копати землю, садити рослини, косити траву і рубати дерева. Також не слід ображатися на близьких, думати про погане й сумувати.

Світлого Вам Великодня

 Великдень святкують у всьому світі. Назвати цей день рядовим святом було б неправильно, адже воно вважається культовою подією світової історії і головним днем ​​у році для всіх православних християн. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, чимало обрядів і традицій в Україні пов'язане з ним.

Новорічні дива: з історії ялинкових іграшок

Ось і надійшов Новий Рік – найяскравіше свято, що дарує нам відчуття казки й зачаровує сяйвом різнокольорових вогнів. І куди ж без головної традиції свята – прикраси ялинки? При погляді на блискучі, як дзеркало, ніжні та крихкі новорічні іграшки в кожного дорослого виринають теплі спогади з дитинства і з’являється прагнення знову доторкнутися до чарівництва.  Звідки ж беруть свій початок ялинкові прикраси?

    Передноворічне прикрашання будинків жителями європейських країн відоме ще з часів Середньовіччя. Для цього використовували гілки хвойних дерев, аромат ефірних олій яких розлітався по всьому приміщенню. Влада забороняла це робити, тому що

Спас Медовий, Яблучний і Горіховий

 

Місяць серпень дарує нам три великих християнських свята — Спас: Медовий, Яблучний і Горіховий, які тісно пов'язали традиції священних писань зі збором врожаю та підготовкою дарів літа на зимове зберігання. Про історію свят, їх традиції та прикмети – у нашій відео-презентації.

Обереги української родини

«З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.»  Ніна Матвієнко

8 липня – день Петра і Февронії, християнських покровителів сім'ї та шлюбу. В цей день з 2012 року на Україні відзначається День родини. Родина завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. В кожній родині свої сімейні реліквії. Вони служать оберегами, які передають від покоління до покоління. Оберіг української родини  завжди поряд і у горі, і у радості.

Обереги української родини, це

День вишиванки в нашій бібліотеці

 

Сьогодні, в третій четвер травня, відзначається Всесвітній день вишиванки – свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. 

Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, аби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – органічна складова життя та культури українців.

В цьому році відзначається ювілейний 15 день вишиванки.

До цього свята ми підготували книжково-ілюстративну виставку «Обереги українського народу», відео-презентацію «Наших оберегів кольори» та провели розповідь про родинний оберіг українців - вишиванку. Яскравим та позитивним продовженням заходів у бібліотеці став майстер-клас з виготовлення вишиванки в техніці орігамі. Дітям дуже сподобалось заняття, особливо, «вишивка» сорочок. Вишиванка власного авторства стала чудовим сувеніром на згадку для кожного!

 

Цікавинки про українську вишиванку

Наших оберегів кольори

   20 травня - Всесвітній день вишиванки.

    Багато хто вважає, що кольори тканин і ниток для українського вишитого одягу підбирають просто так, для красивої композиції, щоб привернути увагу оточуючих своїми прекрасними, різноманітними візерунками. Але насправді це омана! Кожна вишивка і її колір має свою особливу значимість.

    Для українського народу вишитий одяг мав сакральне значення. Важливим було все: розташування, символи та колористика.

    Пропонуємо вашій увазі інформацію про значення кольорів у вишиванці.