«З народної криниці». Виставка-інсталяція

 

Багатий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати іншим поколінням.  Кожен народ має свої свята, звичаї, добрі традиції. Та чи всі знають їх? Аби не переривався зв’язок поколінь,  не забувалися звичаї наших пращурів, у дитячому відділі бібліотеки оформлено виставку-інсталяцію  «З народної криниці».

Література виставки знайомить юних читачів зі звичаями та обрядами нашого народу, з народним вбранням та іграшками, різноманіттям українського фольклору: прислів’ями та приказками, піснями та легендами, казками та байками, в яких відобразилась вся накопичена мудрість нашого народу. 

На виставці представлені не тільки книги, а й предмети побуту, якими ко­ристувалися наші предки. Кожний предмет, представлений на виставці, має свою маленьку історію, яка в купі з іншими становить часточку історії нашої української землі, розкриває душу народу, його ментальність, вчить бути небайдужими до національних цінностей. Мало хто з сучасників знає, як  без електроприладів за допомогою таких нехитрих речей як качалка, рубель та прач  випрати та випрасувати білизну. По суті це аналоги сучасної праски та пральної машинки. Звичайно, сучасна молодь всі відповіді може знайти в Інтернеті.  Та, як то кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. А ще краще потримати в руках, тоді точно запам’ятаєш та краще зрозумієш минувшину. 

Запрошуємо переглянути виставку.

Етнографічний куточок просто неба

18 жовтня етнографічний куточок просто неба у сквері «Родинного відпочинку» мікрорайону «Хімік» поповнився ще одним експонатом: скам'янілим деревом (араукарія). 

Унікальні скам'янілі дерева притягують своєю незвичністю і таємничістю. Араукарії - своєрідні свідки середовища і геологічних подій, що мали місце на території сучасної північно-західної частини Донбасу близько 250 млн. років тому.

Етнографічний куточок просто неба

 

21 вересня, в сквері м-ну «Хімік» з’явилися нові етнографічні об’єкти - старовинний гарман та два кам’яні жорнова від млина. Ці знаряддя праці селян розмістили поряд зі скульптурою половця.

Вони були знайдені істориком, археологом, членом Національної спілки краєзнавців України мешканцем нашого мікрорайону, Володимиром Вікторовичем Давиденком.

Ці артефакти викликали неабияку зацікавленість як у дітей, так і дорослих.

Для сучасників дев’ятигранний кам’яний артефакт у дивину, адже не кожен знає його призначення. А от наші пращури не уявляли господарства без цього сільськогосподарського знаряддя, призначеного для вирівнювання і ущільнення поверхового шару ґрунту, дроблення і руйнування ґрунтових глиб після оранки, а також для обмолоту зерна.

Кам'яні жорна (пристрій для помолу збіжжя) в поселеннях східних слов'ян відомі з VIII століття. У XVIII—XIX століттях майже в кожній оселі був цей простий, але такий необхідний у господарстві механізм. Про його існування та значимість свідчить згадка в давньому руському літописі «Повість временних літ».

Ми сподіваємося, що ці експонати покладуть початок розбудови етнографічного куточку в нашому мікрорайоні.

Краєзнавча екскурсія «Історичними стежками рідного краю»

Від старожилів селища Черевківка ми почули легенду, пов'язану з нашим краєм. В ній розповідалось, що на кургані «Гостра могила» (розташований поблизу села Сулимівка) Шаміль (лідер горців Дагестану і Чечні в боротьбі за незалежність проти Російської імперії), втратив свою «золоту шапку». Коли і чому Шаміль був поблизу м. Слов’янська, яку «шапку» він міг загубити?

Життя звело нас з цікавою людиною - істориком, археологом, членом Національної спілки краєзнавців України   Володимиром Вікторовичем Давиденком. Він  разом з колегами провели історичні дослідження відносно цієї легенди і їх результати  були надруковані  в статті «Когда легенда становится былью» ( газета «Злагода» №№ 27-29 2021р.)

5 вересня, напередодні Дня міста, Володимир Вікторович люб’язно погодився провести для нас і наших читачів екскурсію  «Історичними стежками рідного краю». Ми відвідали кургани, що знаходяться в лісонасадженні  біля нашого мікрорайону «Хімік» та піднялися на вершину «Гострої могили». Всі ці кургани  занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Цікавою і пізнавальною була розповідь Володимира Давиденка. Ми дізналися про народи, що протягом століть проживали на нашій території,  про знахідки розкопок деяких курганів, про історичну загадку відносно Імама Шаміля і його відвідування наших місць, факти з його життя та отримали відповіді на свої запитання.

 

Ми  вдячні Володимиру Давиденку за чудову і змістовну пішохідну екскурсію та за подаровані бібліотеці видання з матеріалами його досліджень.