Як зазвичай діти реагують на людину, яка своєю поведінкою
дуже відрізняється від інших? Хтось вголос дивується, хтось лякається, а хтось
може почати насміхатися... А як почуває себе та людина? А якщо вона дитина?... Найкращий спосіб пояснити це дітям – розказати їм
історію чи казку.
Дитячих книжок, які б знайомили дітей із різноманіттям людей у світі та пояснювали дитячою мовою, як це – бути інакшими, як взаємодіяти з людьми, які відрізняються від інших, у нас ще досить мало. Але вони є. Наприклад, книга Надії Степули «Петрик і фонтани».
5 грудня в дитячому відділі бібліотеки відбулися
коментовані читання цієї книги. Діти залюбки прослухали розповідь маленьких героїв
Петрика і Матільду, про їх знайомство у парку поблизу фонтанів. Між ними багато
спільного - вони люблять гратися і дізнаватися нове та є і відмінності. У Петрика
аутизм, тому він по-іншому сприймає навколишній світ, повільніше розмовляє та
не дуже проявляє емоції. Починаючи дружити із хлопчиком, Матільда розуміє: «Ми
можемо бавитися разом, просто не так, як я звикла, але так само весело!».
Після прочитання ми ще довго розмовляли про людей, які
чимось відрізняються від інших. Так багато було питань, деякі з них зовсім не
дитячі. Та висновок діти зробили вірний:
з будь-якою дитиною можна товаришувати і знаходити
спільні інтереси. а ще, щоб бути терпимими одне до одного - слід потрудитися.
Аутисти - теж люди! Просто особливі. І це варто доносити молодшому поколінню. Тоді в
садках та школах не буде булінгу та узагалі світ стане добрішим. Саме такі книжки, як «Петрик і фонтани» надають
приклади взаємодопомоги, навчають людяності та надихають творити добро.