Життя видатних людей. Януш Корчак

22 липня 1878 народився Януш Корчак (справжнє ім'я Генрик Ґольдшмідт, відомий також як Старий Лікар або Пан Лікар) - видатний польський лікар і письменник, один із найбільших інтелектуальних та моральних авторитетів ХХ століття, педагог з великої літери, чиє ім’я стало символом висоти духа і мудрості, справді героїчної любові до дітей. Він був засновником і керівником варшавського притулку Будинок Сиріт для єврейських дітей протягом 30 років.

В 1942 році, перебуваючи в таборі смерті «Треблінка»,   він відмовився рятувати своє життя і загинув, увійшовши у газову камеру разом зі своїми вихованцями. Коли незадовго до загибелі хтось запитав Корчака, що б він зробив після звільнення, - якщо дочекається, звичайно, - лікар відповів, що хотів би виховувати осиротілих німецьких дітей.

Все життя Януша Корчака було відповіддю на питання з назви його першої книги «Як любити дитину?». Якби письменник жив у наш час, він, можливо, заснував би свою педагогічну школу, виступав з лекціями і давав майстер-класи.

На перше місце він ставив моральне виховання. Його «Будинок Сиріт» одним з перших використав елементи дитячого самоврядування. Через кілька років схожим шляхом піде радянський педагог Антон Макаренко.

До середини 30-х років його притулок вважався успішною новаторською педагогічною системою, його книги були відомі в світі. Керуючи притулком, Корчак написав майже всі свої найвідоміші повісті для дітей: «Король Матіуш Перший», «Банкрутство маленького Джека», «Кайт-чарівник»  і безліч праць з педагогіки, які перевидаються досі: «Як любити дитину», «Право дитини на повагу», «Несерйозна педагогіка».

Пропонуємо Вашій увазі книгу  Януша Корчака «Право на повагу».

До збірки ввійшли вибрані твори письменника-гуманіста. Різні за жанрами та стилями, написані в різні роки, ці  твори об’єднує любов до дитини, тонке розуміння дитячої психології. Януш Корчак закликає дорослих бачити в кожній дитині, насамперед, гідну поваги Людину: «Майте повагу до години, що минає, до сьогоднішнього дня. На що дитина буде спроможна завтра, якщо ми сьогодні не дозволимо їй жити свідомим, відповідальним життям?»