Євгенія
Кононенко у книзі «Слово свого роду» посягає на святе. Вона сумнівається, ніби
походження передує сутності. Так, у походженнях слів, у їхніх родах, буває,
закорінені смисли, яких уже ніхто не згадує. Але чи не губляться ті архаїчні значення
в сучасному мовленні? І чи не зовсім іншими словами називаються ті самі смисли
засобами іншої мови? Євгенія Кононенко — перекладачка, тож добре знає, як важко
буває знайти в рідній мові слова, які б оптимально передали значення,
висловлені засобами оригіналу. Для цього знадобляться слова зовсім іншого роду.
«Слово свого роду» — це колекція (автобіографічних) есеїв, що написана на перетині красного письменства









