Творці і твори. Володимир Недава

         Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження Володимира Недави (1925-2009), вченого-селекціонера у галузі розведення і генетики тварин.

НЕДА́ВА Володимир Юхимович (10. 02. 1925, с. Чернеччина, Дніпров. обл. – 29. 08. 2009, Київ) – вчений-генетик. Закінчив Харківський зоотехнічний інститут (1950).

Коло наукових інтересів Володимира Юхимовича охоплювало дослідження проблеми поліпшення продуктивних і племінних якостей симентальської худоби методами селекції за чистопорідного розведення і схрещування, він здійснював наукове керівництво великомасштабними дослідженнями з питань виведення нових для України спеціалізованих м’ясних і молочних порід великої рогатої худоби. Науковий і практичний інтерес представляють дослідження В. Ю. Недави з питань використання явища гетерозису у скотарстві, застосування наноматеріалів у біотехнологічних дослідженнях.

У 1975 році В. Ю. Недаву призначають директором новоствореного Українського науково-дослідного інституту розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби (наразі – Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН), який він очолював понад 10 років (1975–1986). Під його керівництвом було здійснено будівництво у с. Чубинське Бориспільського району Київської області лабораторного корпусу інституту та його оснащення необхідним обладнанням.

В. Ю. Недава – співавтор 3-х порід великої рогатої худоби: бурої карпатської (1972), української м’ясної (1993) та української чорно-рябої молочної (1995). Учений є автором більше 200 наукових праць, він брав активну участь у підготовці висококваліфікованих фахівців-зооінженерів. Під його науковим керівництвом виконали і захистили кандидатські дисертації 12 науковців.

Основні праці

 

·        Бурый карпатский скот. Уж., 1953;

·        Бура карпатська порода. Уж., 1971 (спів­авт.);

·        Повышение жирномолочности крупного рогатого скота. К., 1971;

·        Інтенсивне виробництво молока К., 1978 (спів­авт.);

·        Повышение эффективности селекции крупного рогатого скота. К., 1985 (спів­авт.);

·        Чорно-ряба худоба. К., 1987 (спів­авт.).