Що
станеться з суспільством, якщо в нього забрати мистецтво й, наче за рецептом
Платона, вигнати (знищити) всіх поетів? Відповідь у повісті Оксани Забужко
«Книга Буття. Глава четверта». Громада обернеться отарою, й постане цивілізація
– в найгіршому значенні цього слова – жорстока, регламентована, позбавлена
кохання. Світ, де вбивство стає обов’язковою умовою твого існування, а
кривуватий віршик здатен захитати підвалини – лише самими ритмікою та римою,
адже накази й інструкції звучать цілком інакше. На похмурому тлі майбуття
розгортається одвічна битва Каїна та Авеля. Позірно – за любов дівчини.
Насправді – за життя як таке.
Немає коментарів:
Дописати коментар