Здавалося б, сюжет роману невигадливий.
Від журналіста, що творить рекламні тексти й іншу порожнечу навколо себе, йде
дружина. Та дарма — все одно не було між ними нічого яскравого. Замість того
з’являється дівчина-повія з чарівними вухами. Любов не любов, але хоч якесь
пожвавлення. А потім в життя героя входить вівця — єдина у світі, яку варто
розшукати. Ця вівця час від часу вселяється в підхожу людину і стає її
сутністю. Вона всемогутня і злопам’ятна. Така уперта тварина. Що за вівця і
звідкіля прийшла — невідомо. Та й не це важливо. Пошук вівці — єдине, у чому є
сенс. І якщо вже доля звела людину з цією твариною, нікуди від неї не
сховатися. Адже вівця легко стає і долею, і думками, і навіть зовнішністю...
Муракамі Х.
Погоня за вівцею/ пер. з япон. І.П.Дзюби.- Харків: Фоліо, 2012.-318с.
Немає коментарів:
Дописати коментар