Чорнобильська
катастрофа - це не лише екологічна трагедія, це історія ліквідаторів
та місцевих мешканців, життя яких назавжди змінилося після аварії на АЕС.
26
квітня о 1:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався
потужний вибух. У результаті були зруйновані частина реактора та машинного
залу. Спалахнула пожежа. Вогонь перекинувся на дах третього енергоблока.
Його гасили до 5 години ранку.
Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого
шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.За
числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх
республік Радянського Союзу. На Білорусь припало близько 60% шкідливих
викидів.
Наприкінці
1986 року зруйнований реактор Чорнобильської атомної станції накрили
спеціальним "саркофагом". За оцінками спеціалістів, під ним
залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії.
8
грудня 2016 року Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила
резолюцію, якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську
катастрофу.
Загалом
в Україні радіоактивно забрудненими стали 2 293
населені пункти. У результаті катастрофи з
сільськогосподарського користування було виведено понад 5 мільйонів
гектарів земель.
Через відсутність
людей, в чорнобильській зоні утворився умовний заповідник. Тут знайшла притулок
безліч видів тварин та птахів. Також у мирний час до зони відчуження
нерідко організовували екскурсії.
Чорнобильська
катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше
майбутнє з неконтрольованою радіацією. В день річниці Чорнобильської катастрофи
про це варто нагадати усім світовим лідерам.
Немає коментарів:
Дописати коментар