Михайло Стельмах: співець народної долі

«Я мрію так життя прожити, щоб у плодах моїх хитались віти, щоб розроставсь в глибинах корінь мій.» Михайло Стельмах

 

 24 травня народився Михайло Панасович Стельмах - один із найяскравіших знавців багатств української мови, самобутній, цікавий талант, видатний художник слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист.

Його романи вважаються своєрідною енциклопедією українського села. Нажаль, сьогодні про Стельмаха ми чуємо не так часто. І тому, саме зараз, варто підняти і донести до всіх прихильників української літератури все багатство його творчості.

Письменник боровся за можливість сказати головне: про правду і кривду, про хліб і сіль, про високу моральність і працьовитість рідного народу, про любов і материнство,  про красу української мови і пісні.

Кращі твори Михайла Стельмаха – це автобіографічні повісті «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір». У творах перелилися дитячі враження і досвід дорослої людини.

З великою любов'ю згадує письменник своїх рідних — батька, матір, діда. Саме від них він отримав перші уроки людяності, відчуття прекрасного, здатність до мрії, почуття гумору й проніс їх через усе життя. «Ніщо так не підносить людину, не надихає на добро, як любов. Власне, все гарне на світі починається з любові, і закінчується, коли любов помирає», - говорив Стельмах.

 
В роки Другої світової війни Михайло Стельмах служив на фронті. Враження воєнних літ було відтворено суровою правдою життя в романах «Велика рідня», «Правда і кривда», «Дума про тебе», «Чотири броди».

Він написав також кілька п'єс: драму «На Івана Купала», трагедію «Зачарований вітряк», «Золота метелиця», комедію «Кум королю», створив сценарій документального фільму «Живи, Україно!», брав участь у створенні кінофільмів за своїми творами. 

Поезію Стельмаха відзначає глибокий ліризм, пісенність, емоційність, вплив фольклору, багатогранність тематики.

З лагідною усмішкою, з теплим гумором, цікаво й дотепно писав Михайло Панасович казки та вірші для дітей. 

У основі багатьох поезій для дітей лежать народні казки, вигадки, дотепні небилиці: «У сестрички дві косички», «Весна-весняночка», «В їжаковім вітряку», «Колосок до колоска», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка» тощо. Ці щирі, по-народному мудрі казки поправу ввійшли до золотого фонду української дитячої літератури.

За роман «Велика рідня» в 1951 році письменник був удостоєний звання лауреата Державної премії, а за роман «Чотири броди» у 1980 році – Державної премії імені Тараса Шевченка.

Михайло Стельмах був і залишається в пам'яті українського читача як літописець українського села, хранитель правди і добра на землі.

Пропонуємо книги Михайла Стельмаха,

які є в нашій бібліотеці.

 

Читайте з задоволенням!